21 липня 2026 року вчені Коледжу ветеринарної медицини та біомедичних наук Техаського університету A&M опублікували результати дослідження, яке розкриває механізм впливу кави на клітинному рівні. Дослідження провів Стівен Сейф, заслужений професор і завідувач кафедри ветеринарної токсикології імені Сіда Кайла. Джерелом інформації стало видання ScienceDaily.
Від «датчика поживних речовин» до мішені кави
Раніше рецептор NR4A1 уже був охарактеризований у дослідженнях як «датчик поживних речовин». Він належить до групи ядерних рецепторів і контролює активність генів, коли організм зазнає стресу або пошкодження тканин. У попередніх роботах NR4A1 також пов’язували із запальними процесами, метаболізмом і відновленням тканин.
Які сполуки кави спрацювали у лабораторії
На наступному етапі вчені помітили, що окремі сполуки кави здатні активувати NR4A1. Найактивнішими виявилися полігідроксильні та поліфенольні сполуки, зокрема кавова кислота. У лабораторних моделях ці речовини зменшували клітинне ушкодження та сповільнювали ріст ракових клітин. Коли NR4A1 видаляли з клітин, захисні ефекти зникали.
Кофеїн і загальні висновки
На завершальній стадії дослідники дійшли висновку: кофеїн, імовірно, не є основним джерелом захисних ефектів кави, адже сильніший вплив на NR4A1 чинять природні сполуки, які також містяться у багатьох фруктах і овочах. Великі популяційні дослідження пов’язують як каву з кофеїном, так і без нього з однаковими перевагами для здоров’я, серед яких зниження ризику хвороб Альцгеймера, Паркінсона та метаболічних захворювань.
Залишити відповідь